Нова фізична культура в 7-8 класах: тренінг завершено

П’ять днів. Десять педагогів. І багато нових поглядів на урок фізичної культури.

21–25 вересня 2026 року тривав тренінг «Нова фізична культура в новій українській школі: 7–8 класи».

П’ять днів ми говорили про те, що сьогодні урок фізичної культури — це значно більше, ніж вправи, нормативи та секундомір.

Говорили про зворотний дизайн, компетентнісний потенціал предмета, навчальний поступ, поєднання модулів, формувальне оцінювання та про те, як планувати урок так, щоб у ньому було місце для кожної дитини.

Але найцінніше те, що наприкінці тренінгу ці ідеї вже звучали мовою самих педагогів.

• «Важливо, щоб кожна дитина була залучена, відчувала власний прогрес і отримувала задоволення від руху».
• «Фізична культура — це компетентнісний простір для розвитку особистості».
• «Усі учні мають виконувати одну й ту саму вправу однаково» — від цього стереотипу теж настав час відмовлятися.

І, мабуть, саме це стало одним із головних результатів нашої спільної роботи.

Ми не просто формулювали компетентнісні результати за формулою «Дія + Якість + Контекст». Ми шукали, як перетворити її на реальний інструмент планування уроку.

Не просто говорили про обмежений простір — придумували вправи, які можна провести в класі, укритті чи вдома.

Не просто обговорювали модульність — шукали ті самі «містки», які допомагають поєднати різні види рухової діяльності без штучного «рухового вінегрету».

І не просто говорили про сучасну фізичну культуру — перевіряли ідеї на практиці.

Особливо приємно, що учасники відзначили саме практичність тренінгу, роботу з конкретними педагогічними ситуаціями, обмін досвідом і відсутність сухої теорії.

А ще — залишили нам запити на майбутнє: більше рішень для дистанційного навчання, роботи в обмеженому просторі, більше сучасних ігор, готових компетентнісних завдань та способів адаптації вправ для учнів із різним рівнем фізичної підготовленості.

Це означає, що розмова не завершилася разом із останнім днем тренінгу.

Вона тільки переходить у шкільні спортивні зали, класи, укриття, онлайн-уроки та щоденну практику вчителя.

Дякую нашим 10 випускникам за відкритість, професійність, запитання, власні ідеї та готовність переглядати звичне.

Бо сучасна фізична культура починається не з нової вправи. Вона починається з нового погляду на дитину, її можливості, її рух і її особистий поступ.

До нових зустрічей! 💙💛 Тренер — Олена АКСЬОНОВА.

Вашій увазі:

• світлини - для історії;
• FEEDBACK - подумати.

Нова фізична культура в 5-6 класах: тренінг завершено

 

14–18 вересня 2026 року відбувся тренінг «Нова фізична культура в новій українській школі: 5–6 класи».

Цього разу нас було лише четверо. Але іноді саме невелика команда дозволяє зануритися в роботу особливо глибоко: більше говорити, більше пробувати, ставити незручні запитання, шукати власні рішення і не залишати жодної хорошої ідеї «на потім».

П’ять днів ми разом шукали відповідь на просте, але дуже важливе запитання: якою має бути фізична культура, щоб дитина після школи хотіла, могла й уміла використовувати рух для повноцінного життя? І поступово звичний урок починав виглядати по-іншому:

• не просто «зробіть 10 вправ», а — оберіть рівень, спробуйте, дослідіть, взаємодійте, створіть власне рішення.
• не просто оцінка за кількість повторень, швидкість чи результат, а увага до якості виконання, особистого прогресу, самоконтролю та здатності учня аналізувати власний рух.

Саме такий перехід від традиційної моделі до сучасної логіки НУШ став одним із центральних акцентів тренінгу. Ми створювали власні рухові завдання, комбінували рухи, змінювали умови, шукали різні способи виконання однієї мети. Досліджували, як цифрові інструменти, гейміфікація, STEAM, Bodymind, міжпредметна інтеграція можуть перестати бути просто модними словами й перетворитися на реальні інструменти вчителя.

Окремо багато працювали з інклюзією, зокрема з питанням: чи справді кожна дитина бере участь, взаємодіє, має можливість зробити внесок у спільний результат і відчути власний успіх? Бо сучасний учитель не шукає спосіб підлаштувати дитину під вправу. Він шукає спосіб адаптувати вправу до дитини, залишаючи спільною освітню мету.

А ще говорили про те, про що іноді забуваємо, коли дуже хочемо бути хорошими вчителями, — про самого вчителя:

• про професійну витривалість;
• про ресурс;
• про сигнали власного тіла;
• про вміння вчасно зупинитися, відновитися і не перетворити любов до професії на постійне виснаження.

Тому «нова фізична культура» в нашому тренінгу виявилася не лише про те, як змінити урок. Вона — про те, як змінити досвід дитини на уроці і водночас зберегти самого вчителя.

Фінальним акордом стала залікова робота «Мій урок Нової фізичної культури» — своєрідна збірка практичних рішень: рухова активність, STEAM або міжпредметна інтеграція, інклюзивна адаптація, цифровий інструмент, формувальне оцінювання, безпека та педагогічна рефлексія. І ось тепер ці ідеї вирушають далі — у справжні уроки 5–6 класів.

Дякую нашим чотирьом учасникам за довіру, відкритість, професійний діалог і готовність не просто говорити про зміни, а пробувати створювати їх власноруч. Бо нова фізична культура починається не з нового інвентарю. Вона починається з нового погляду: на рух; на дитину; на урок. І на самого себе.

Тренер — Олена Аксьонова 💙💛

• світлини - для історії

WELL-клас

10 вересня 2026 року в межах Міжнародного тижня освіти дорослих 154 психолого-педагогічних працівника із різних регіонів України долучилися до онлайн-хакатону «Модель WELL-класу: створюємо здоров’язбережувальний освітній простір». Учасники аналізували освітнє середовище, генерували практичні рішення та спільно визначали характеристики класу, у якому добре всім.

WELL-клас: від концепції до практичних рішень

• У центрі хакатону — модель WELL-класу, що розглядає здоров’язбережувальне освітнє середовище через чотири взаємопов’язані виміри:
• W — WELL-BEING — добробут. Мені тут психологічно добре.
• E — ENVIRONMENT — середовище. Мені тут безпечно.
• L — LEARNING — навчання. Тут можна навчатися без надмірного виснаження.
• L — LIFE RESILIENCE — життєстійкість. Я знаю, як діяти, коли стає складно.

Такий підхід дозволяє розглядати здоров’язбереження не як окремий напрям роботи, а як систему умов, що підтримують фізичний і психологічний добробут, безпеку, ефективне навчання та здатність долати складні життєві ситуації.

Практична частина хакатону передбачала роботу з WELL-сканером — інструментом для аналізу освітнього простору за ключовими параметрами добробуту, безпеки, навчального навантаження, рухової активності та життєстійкості.

Учасники також визначали характеристики WELL-класу, генерували власні ідеї та оцінювали запропоновані рішення за критеріями здоров’язбережувальної цінності, реалістичності, креативності та стійкості.

Здоров’язбереження в українських реаліях

Особливого значення набув розгляд WELL-моделі в умовах сучасних викликів. Освітнє середовище має бути не лише комфортним і безпечним, а й стійким до змін, кризових ситуацій та невизначеності.

Саме тому серед ключових орієнтирів WELL-класу — безпека, психологічна стійкість, можливість відновлення, гнучкість освітнього процесу та готовність діяти в різних умовах.

Важливо, що під час хакатону учасники не отримували готової універсальної моделі. Навпаки — вони аналізували власний досвід і проєктували рішення, які можуть бути реалізовані саме в їхніх освітніх закладах.

Професійний діалог і спільне проєктування

Робота була спрямована не лише на ознайомлення з WELL-підходом, а й на розвиток професійних компетентностей педагогів: здоров’язбережувальної, емоційно-етичної, інформаційно-цифрової, проєктувальної, а також компетентності педагогічного партнерства.

Онлайн-формат дав можливість об’єднати педагогів із різних куточків України, створивши простір для обміну досвідом, генерування ідей та спільного професійного пошуку.

Спікерами онлайн-хакатону були Олена АКСЬОНОВА, Ірина МІНАКОВА та Ірина ШВЕЦЬ.

Вашій увазі:

• відеозапис івенту
• робоча презентація
• спільна презентація

Воркшоп про позитивне здоров'я

26.08.2026

26 серпня 2026 року в межах Серпневих студій відбувся воркшоп «Методика формування позитивного здоров’я дітей і підлітків на уроках фізичної культури», присвячений переосмисленню рухової діяльності як простору, у якому формується не лише фізичне, а й психоемоційне та соціальне благополуччя дитини.

Як проходив воркшоп

Учасники не залишалися пасивними слухачами — вони досліджували власний досвід безпосередньо через рух. Під час практичних завдань педагоги виконували, змінювали й порівнювали звичні рухові вправи, спостерігаючи, як зміна умов, темпу, способу виконання чи взаємодії впливає на досвід людини.

Одним із центральних акцентів воркшопу стала зміна педагогічного фокусу: від «правильного виконання вправи»  до того, що переживає дитина під час рухової діяльності.

Ключові ідеї

Під час воркшопу учасники працювали з ідеєю позитивного здоров’я як багатовимірного явища. У центрі уваги були:

• фізичне благополуччя;
• психоемоційне благополуччя;
• соціальне благополуччя;
• когнітивно-усвідомлене ставлення до здоров’я;
• самооцінка та почуття компетентності;
• резильєнтність;
• мотивація до рухової активності;
• інклюзивна включеність.

Особливу увагу приділено інклюзивній включеності. Її було представлено  якість середовища, у якому дитина може діяти, має право брати участь, отримує повагу та необхідну підтримку.

Важливий педагогічний орієнтир воркшопу — змінювати умови так, щоб вправа працювала на позитивне здоров’я, а не просто вимагати від дитини виконати її за єдиним заданим алгоритмом.

Практичні вправи

Під час практикуму педагоги випробували різні способи збагачення рухового досвіду: змінювали параметри ходьби та бігу, використовували геометричні маршрути, змінювали положення тіла, працювали із заплющеними очима, регулювали дихання, виконували «фізкультурні викрутаси», «словорухи», «порційний рух» та «рухову рулетку».

Окремий практичний блок було присвячено «інклюзивному редактору». Учасники аналізували звичайну інструкцію педагога та шукали, що в ній може обмежувати доступність, участь, повагу до гідності або необхідну підтримку дитини.

Альтернативна інструкція вже передбачала можливість обрати місце старту, спосіб руху та власний темп, отримати додатковий час або підтримку, а також завершити завдання й підтримати інших учасників.

Що отримали учасники

Учасники отримали  інструмент педагогічного аналізу власної практики.

Відтепер звичне завдання можна розглядати через запитання: Чи доступне воно дитині? Чи збережено її повагу та гідність? Чи залишається вона активним учасником? Чи отримує необхідну підтримку?

Такий підхід допомагає педагогу побачити за вправою  дитину, її досвід, емоції, можливості, потреби та бажання продовжувати рухатися.

Завершальний акцент

Воркшоп став простором професійного переосмислення: одна й та сама вправа може створювати зовсім різний досвід для різних дітей. Тому завдання педагога —  створити такі умови, у яких кожна дитина матиме можливість залишатися в діяльності, відчувати власну спроможність, взаємодіяти з іншими та отримувати позитивний досвід.

Адже, як підкреслювалося під час воркшопу, вісім зон педагогічної уваги — це вісім напрямів, через які педагог може побачити досвід дитини.

Саме з такого погляду рухова діяльність перетворюється з набору вправ на простір формування позитивного здоров’я, включеності та життєстійкості дітей і підлітків.

У воркшопі брали участь 124 педагога із закладів освіти різного типу.

Керівник воркшопу - Олена АКСЬОНОВА.

Вашій увазі:

• відеозапис
• презентація

Урок без поразок: методи, які працюють

11.06.2026

11 червня 2026 року відбувся практичний воркшоп для вчителів фізичної культури закладів освіти Запорізької області «Урок без поразок: методи, які працюють», присвячений сучасним підходам до організації уроків фізичної культури в контексті Нової української школи.

У центрі уваги учасників була технологія «Фізкультура без поразок» – педагогічний підхід, що допомагає створювати безпечне освітнє середовище, підтримувати мотивацію учнів, розвивати соціальний інтелект, формувати командність та забезпечувати досвід успіху для кожної дитини.

Під час воркшопу педагоги ознайомилися з теоретичними засадами технології, прожили її елементи у ролі учнів. Учасники досліджували поняття успіху на уроці фізичної культури, аналізували «точки поразки» учнів і вчителів, шукали шляхи створення ситуацій досяжності та підтримки, виконували інтерактивні завдання, спрямовані на розвиток соціального інтелекту, емпатії, самосвідомості та партнерської взаємодії.

Особливу зацікавленість викликали практичні вправи «Маршрут досяжності», «Позасекундоміром», «Код руху», а також командна робота над створенням власних моделей уроків за принципами технології. Працюючи в групах, учасники конструювали уроки, у яких важливими є не лише результат і норматив, а й право на помилку, індивідуальний темп розвитку, підтримка однокласників та особистий прогрес кожного учня.

У ході професійного діалогу педагоги обговорили особливості сучасних підлітків, роль учителя як організатора безпечного освітнього середовища, а також можливості впровадження циклів уроків та тематичних івентів, що сприяють формуванню позитивного ставлення до рухової активності.

Воркшоп став майданчиком для професійного обміну, спільного пошуку ефективних рішень та переосмислення традиційних підходів до викладання фізичної культури. Атмосфера відкритості, активна взаємодія та готовність до педагогічних змін ще раз підтвердили: сучасний урок фізичної культури може бути простором, де кожна дитина відчуває себе успішною, значущою та прийнятою.

Рухайся. Вчись. Співпереживай. Розвивайся. Саме ці цінності стали лейтмотивом зустрічі та дороговказом для подальшого впровадження технології «Фізкультура без поразок» у закладах освіти Запорізької області.

Керівник воркшопу - Олена АКСЬОНОВА.

Організацію практичної частини воркшопу забезпечувала Ірина ШВЕЦЬ, яка долучилася до підготовки спортивної локації, проведення жеребкування для формування робочих груп, а також здійснювала фото- та відеофіксацію заходу. Завдяки злагодженій командній роботі вдалося створити комфортні умови для активної взаємодії та продуктивної роботи учасників.

Вашій увазі - світлини на згадку.