Більше ніж рух: як 96 педагогів України перезавантажили фізкультуру для 9 класу НУШ

 

Урок фізичної культури в Новій українській школі — це більше не про секундомір, виснажливі нормативи чи суворі команди під свисток. Це про радість руху, усвідомлену турботу про здоров'я, психоемоційний баланс та розвиток життєвих навичок підлітків.

Саме ця концептуальна трансформація стала осередком масштабного марафону професійного розвитку на тренінгу «Сучасні підходи до викладання навчальної дисципліни ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА в 9 класі нової української школи» (національна платформа ВЕКТОР).

📊 Тренінг у цифрах та фактах

• Термін проведення: з 07 вересня по 06 листопада 2026 року.
• Масштаб та інтенсивність: 4 навчальні групи, кожна з яких проходила 10-денний курс інтенсивного занурення в сучасні методики НУШ.
• Результативність: 96 педагогів успішно опанували програму та здобули нові інструменти.
• Якість знань: середній бал успішності учасників сягнув вражаючих 95,55%.
• Тренерка та фасилітаторка проекту:  Олена АКСЬОНОВА.
• Географія спільноти: справжній методичний міст України, який об'єднав вчителів із Запорізької, Волинської, Житомирської, Рівненської, Полтавської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва та Київської області.

💡 Маніфест сучасного уроку: Від сухих нормативів до свідомого руху

Під час інтерактивних сесій та обговорень учасники зіставили традиційний підхід із вимогами сучасності. Головний висновок спільноти: сучасний урок — це простір безпеки, вибору та внутрішньої мотивації.

1. Людиноцентричність та психологічний комфорт: У центрі уроку стоїть не вчитель зі свистком чи таблиця нормативів, а учень із його індивідуальними потребами та станом здоров'я. Урок має викликати позитивні емоції та щире бажання повернутися до спортивної зали, а не страх публічного сорому або оцінювання за порівнянням з іншими.
2. Автономія та право вибору: Сучасне заняття передбачає, що учень самостійно обирає рівень складності вправ, регулює темп навантаження та обирає комфортний інвентар.
3. Осмисленість руху («Навіщо я це роблю?»): Підлітки мають розуміти практичну користь кожної дії — від зміцнення м'язів спини для тривалої роботи за партою до способів зняття стресу й психоемоційного напруження.
4. Командна підтримка та взаємодопомога: Пріоритетом стає співпраця, вміння працювати в команді та поважати партнерів, а не конкуренція на виснаження.

🛠️ Креативний «апгрейд» класичних вправ: Досвід практиків

Педагоги розробили десятки варіантів модернізації звичайних фізичних вправ, перетворюючи їх на захопливі гейміфіковані челенджі:

• Футбольний «Космічний простір»: Замість монотонного ведення м'яча по прямій лінії учні рухаються хаотично розставленими «астероїдами» (фішками), що розвиває периферійний зір, реальне бачення поля та координацію.
• Баскетбольна концентрація: Під час дриблінгу на місці partner піднімає кольорову картку або показує число, яке учень має назвати, не опускаючи очей на м'яч.
• Інтерактивна «Планка-челендж»: Класична статика замінюється виконанням у парах під музику: діти почергово торкаються долонями одне одного або перекочують м'яч, тренуючи глибокі м'язи-стабілізатори в грі.
• «Кольоровий сектор» у стрибках: Замість заміру рулеткою до сантиметра зона приземлення ділиться на кольорові зони успіху, де кожен змагається зі своїм попереднім результатом, а не з нормативом.
• Квест-естафети та «Біг за вибором»: Сухі естафети модернізуються в квести з паралельним розгадуванням ребусів, а біг на дистанцію замінюється часовими інтервалами у власному темпі з можливістю чергувати біг і ходьбу.

🎯 Проєктна діяльність: «Сам собі тренер»

Учні 9 класу НУШ вчаться бути архітекторами власного здоров'я. На тренінгу вчителі презентували власні авторські навчально-рухові завдання та проєкти:

• Мініпроєкт «Сам собі тренер»: Дослідження власного тіла, вивчення груп м'язів та самостійне складання плану тренувань на 10–15 днів з аналізом результатів.
• «Антистрес-код: 3 хвилини для перезавантаження»: Створення експрес-комплексів вправ для швидкого зняття напруги шиї й спини та відновлення концентрації під час навчання.
• «Ергономіка робочого місця та кінез-пауза»: Аналіз постави за комп'ютером і розробка мінігайдів чи відеоінструкцій для збереження здоров'я під час дистанційного навчання.
• Експрес-тест «Стіна» та «Коректор постави»: Практичні методики самоконтролю правильного положення хребта в повсякденному житті.

💬 Відповідь на виклики сьогодення

Учасники не лише обмінювалися методиками, а й шукали відповіді на гострі виклики сучасної школи: як проводити якісні рухові паузи в укриттях під час повітряних тривог, як подолати синдром «вимкнених камер» та заохотити підлітків до активності під час онлайн-уроків, і як зберегти власний ментальний ресурс та позитив у складні часи.

Курс став не просто навчанням, а потужним імпульсом для натхнення, де кожен учитель повертається до своїх учнів із готовими ідеями, що діють вже сьогодні.

• статистика тренінгів - вашій увазі

 

15.10.2026

SMART FOOD: педагогічне моделювання здорової харчової поведінки

333 учасники, практичні інструменти та інтерактивна робота над формуванням культури здорового харчування!

15 жовтня 2026 року відбулася онлайн-сесія педагогічного моделювання SMART FOOD, яка об’єднала 333 учасників — психолого-педагогічних і медичних працівників закладів освіти різного типу. Захід проведено в межах Всесвітнього дня здорового харчування.

Керівники сесії — Олена Аксьонова, Ірина Мінакова та Ірина Швець — запропонували учасникам практичний формат роботи, спрямований на осмислення складових здорової харчової поведінки та пошук інструментів для їх упровадження в освітню практику.

У центрі уваги була модель SMART FOOD, що охоплює п’ять важливих складових здорової харчової поведінки:

• Баланс — формування збалансованого раціону за допомогою інструмента «Розумна тарілка».
• Харчова грамотність — уміння аналізувати склад продуктів та читати етикетки.
• Усвідомленість — розуміння власних харчових потреб і розрізнення фізіологічного голоду та інших спонукань до споживання їжі.
• Режим — усвідомлення значення регулярності харчування для повсякденного самопочуття й енергійності.
• Ризики — критичне ставлення до сумнівних дієтичних рекомендацій, популярних міфів і потенційно шкідливих харчових практик.

Особливістю сесії стало поєднання змістовної інформації з інтерактивними завданнями. Учасники долучалися до активностей «Шеф-контроль», «Харчовий детектив», «Детектор голоду», «Енергія дня», «Факти проти міфів» та «Де тут злочин». Такий формат давав змогу обговорювати принципи здорового харчування та застосовувати їх для аналізу конкретних ситуацій, харчових продуктів і повсякденних звичок.

Важливим результатом роботи стало акцентування уваги на тому, що культура здорового харчування формується завдяки поєднанню знань, усвідомленого вибору та щоденних практик. А розвиток харчової грамотності фахівців освітньої сфери створює додаткові можливості для підтримки здоров’язбережувального освітнього середовища.

Участь 333 фахівців засвідчила масштаб залучення освітянської та медичної спільноти до обговорення питань здорової харчової поведінки.

SMART FOOD — це крок до більш усвідомленого ставлення до харчування, власного здоров’я та формування культури здорового способу життя в освітньому середовищі.

Вашій увазі:

• Презентація
• Відеозапис заходу
• Світлини на згадку 
• Педагогічне моделювання

Нова фізична культура в 7-8 класах: тренінг завершено

П’ять днів. Десять педагогів. І багато нових поглядів на урок фізичної культури.

21–25 вересня 2026 року тривав тренінг «Нова фізична культура в новій українській школі: 7–8 класи».

П’ять днів ми говорили про те, що сьогодні урок фізичної культури — це значно більше, ніж вправи, нормативи та секундомір.

Говорили про зворотний дизайн, компетентнісний потенціал предмета, навчальний поступ, поєднання модулів, формувальне оцінювання та про те, як планувати урок так, щоб у ньому було місце для кожної дитини.

Але найцінніше те, що наприкінці тренінгу ці ідеї вже звучали мовою самих педагогів.

• «Важливо, щоб кожна дитина була залучена, відчувала власний прогрес і отримувала задоволення від руху».
• «Фізична культура — це компетентнісний простір для розвитку особистості».
• «Усі учні мають виконувати одну й ту саму вправу однаково» — від цього стереотипу теж настав час відмовлятися.

І, мабуть, саме це стало одним із головних результатів нашої спільної роботи.

Ми не просто формулювали компетентнісні результати за формулою «Дія + Якість + Контекст». Ми шукали, як перетворити її на реальний інструмент планування уроку.

Не просто говорили про обмежений простір — придумували вправи, які можна провести в класі, укритті чи вдома.

Не просто обговорювали модульність — шукали ті самі «містки», які допомагають поєднати різні види рухової діяльності без штучного «рухового вінегрету».

І не просто говорили про сучасну фізичну культуру — перевіряли ідеї на практиці.

Особливо приємно, що учасники відзначили саме практичність тренінгу, роботу з конкретними педагогічними ситуаціями, обмін досвідом і відсутність сухої теорії.

А ще — залишили нам запити на майбутнє: більше рішень для дистанційного навчання, роботи в обмеженому просторі, більше сучасних ігор, готових компетентнісних завдань та способів адаптації вправ для учнів із різним рівнем фізичної підготовленості.

Це означає, що розмова не завершилася разом із останнім днем тренінгу.

Вона тільки переходить у шкільні спортивні зали, класи, укриття, онлайн-уроки та щоденну практику вчителя.

Дякую нашим 10 випускникам за відкритість, професійність, запитання, власні ідеї та готовність переглядати звичне.

Бо сучасна фізична культура починається не з нової вправи. Вона починається з нового погляду на дитину, її можливості, її рух і її особистий поступ.

До нових зустрічей! 💙💛 Тренер — Олена АКСЬОНОВА.

Вашій увазі:

• світлини - для історії;
• FEEDBACK - подумати.

Нова фізична культура в 5-6 класах: тренінг завершено

 

14–18 вересня 2026 року відбувся тренінг «Нова фізична культура в новій українській школі: 5–6 класи».

Цього разу нас було лише четверо. Але іноді саме невелика команда дозволяє зануритися в роботу особливо глибоко: більше говорити, більше пробувати, ставити незручні запитання, шукати власні рішення і не залишати жодної хорошої ідеї «на потім».

П’ять днів ми разом шукали відповідь на просте, але дуже важливе запитання: якою має бути фізична культура, щоб дитина після школи хотіла, могла й уміла використовувати рух для повноцінного життя? І поступово звичний урок починав виглядати по-іншому:

• не просто «зробіть 10 вправ», а — оберіть рівень, спробуйте, дослідіть, взаємодійте, створіть власне рішення.
• не просто оцінка за кількість повторень, швидкість чи результат, а увага до якості виконання, особистого прогресу, самоконтролю та здатності учня аналізувати власний рух.

Саме такий перехід від традиційної моделі до сучасної логіки НУШ став одним із центральних акцентів тренінгу. Ми створювали власні рухові завдання, комбінували рухи, змінювали умови, шукали різні способи виконання однієї мети. Досліджували, як цифрові інструменти, гейміфікація, STEAM, Bodymind, міжпредметна інтеграція можуть перестати бути просто модними словами й перетворитися на реальні інструменти вчителя.

Окремо багато працювали з інклюзією, зокрема з питанням: чи справді кожна дитина бере участь, взаємодіє, має можливість зробити внесок у спільний результат і відчути власний успіх? Бо сучасний учитель не шукає спосіб підлаштувати дитину під вправу. Він шукає спосіб адаптувати вправу до дитини, залишаючи спільною освітню мету.

А ще говорили про те, про що іноді забуваємо, коли дуже хочемо бути хорошими вчителями, — про самого вчителя:

• про професійну витривалість;
• про ресурс;
• про сигнали власного тіла;
• про вміння вчасно зупинитися, відновитися і не перетворити любов до професії на постійне виснаження.

Тому «нова фізична культура» в нашому тренінгу виявилася не лише про те, як змінити урок. Вона — про те, як змінити досвід дитини на уроці і водночас зберегти самого вчителя.

Фінальним акордом стала залікова робота «Мій урок Нової фізичної культури» — своєрідна збірка практичних рішень: рухова активність, STEAM або міжпредметна інтеграція, інклюзивна адаптація, цифровий інструмент, формувальне оцінювання, безпека та педагогічна рефлексія. І ось тепер ці ідеї вирушають далі — у справжні уроки 5–6 класів.

Дякую нашим чотирьом учасникам за довіру, відкритість, професійний діалог і готовність не просто говорити про зміни, а пробувати створювати їх власноруч. Бо нова фізична культура починається не з нового інвентарю. Вона починається з нового погляду: на рух; на дитину; на урок. І на самого себе.

Тренер — Олена Аксьонова 💙💛

• світлини - для історії

WELL-клас

10 вересня 2026 року в межах Міжнародного тижня освіти дорослих 154 психолого-педагогічних працівника із різних регіонів України долучилися до онлайн-хакатону «Модель WELL-класу: створюємо здоров’язбережувальний освітній простір». Учасники аналізували освітнє середовище, генерували практичні рішення та спільно визначали характеристики класу, у якому добре всім.

WELL-клас: від концепції до практичних рішень

• У центрі хакатону — модель WELL-класу, що розглядає здоров’язбережувальне освітнє середовище через чотири взаємопов’язані виміри:
• W — WELL-BEING — добробут. Мені тут психологічно добре.
• E — ENVIRONMENT — середовище. Мені тут безпечно.
• L — LEARNING — навчання. Тут можна навчатися без надмірного виснаження.
• L — LIFE RESILIENCE — життєстійкість. Я знаю, як діяти, коли стає складно.

Такий підхід дозволяє розглядати здоров’язбереження не як окремий напрям роботи, а як систему умов, що підтримують фізичний і психологічний добробут, безпеку, ефективне навчання та здатність долати складні життєві ситуації.

Практична частина хакатону передбачала роботу з WELL-сканером — інструментом для аналізу освітнього простору за ключовими параметрами добробуту, безпеки, навчального навантаження, рухової активності та життєстійкості.

Учасники також визначали характеристики WELL-класу, генерували власні ідеї та оцінювали запропоновані рішення за критеріями здоров’язбережувальної цінності, реалістичності, креативності та стійкості.

Здоров’язбереження в українських реаліях

Особливого значення набув розгляд WELL-моделі в умовах сучасних викликів. Освітнє середовище має бути не лише комфортним і безпечним, а й стійким до змін, кризових ситуацій та невизначеності.

Саме тому серед ключових орієнтирів WELL-класу — безпека, психологічна стійкість, можливість відновлення, гнучкість освітнього процесу та готовність діяти в різних умовах.

Важливо, що під час хакатону учасники не отримували готової універсальної моделі. Навпаки — вони аналізували власний досвід і проєктували рішення, які можуть бути реалізовані саме в їхніх освітніх закладах.

Професійний діалог і спільне проєктування

Робота була спрямована не лише на ознайомлення з WELL-підходом, а й на розвиток професійних компетентностей педагогів: здоров’язбережувальної, емоційно-етичної, інформаційно-цифрової, проєктувальної, а також компетентності педагогічного партнерства.

Онлайн-формат дав можливість об’єднати педагогів із різних куточків України, створивши простір для обміну досвідом, генерування ідей та спільного професійного пошуку.

Спікерами онлайн-хакатону були Олена АКСЬОНОВА, Ірина МІНАКОВА та Ірина ШВЕЦЬ.

Вашій увазі:

• відеозапис івенту
• робоча презентація
• спільна презентація