Більше ніж рух: як 96 педагогів України перезавантажили фізкультуру для 9 класу НУШ

 

Урок фізичної культури в Новій українській школі — це більше не про секундомір, виснажливі нормативи чи суворі команди під свисток. Це про радість руху, усвідомлену турботу про здоров'я, психоемоційний баланс та розвиток життєвих навичок підлітків.

Саме ця концептуальна трансформація стала осередком масштабного марафону професійного розвитку на тренінгу «Сучасні підходи до викладання навчальної дисципліни ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА в 9 класі нової української школи» (національна платформа ВЕКТОР).

📊 Тренінг у цифрах та фактах

• Термін проведення: з 07 вересня по 06 листопада 2026 року.
• Масштаб та інтенсивність: 4 навчальні групи, кожна з яких проходила 10-денний курс інтенсивного занурення в сучасні методики НУШ.
• Результативність: 96 педагогів успішно опанували програму та здобули нові інструменти.
• Якість знань: середній бал успішності учасників сягнув вражаючих 95,55%.
• Тренерка та фасилітаторка проекту:  Олена АКСЬОНОВА.
• Географія спільноти: справжній методичний міст України, який об'єднав вчителів із Запорізької, Волинської, Житомирської, Рівненської, Полтавської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва та Київської області.

💡 Маніфест сучасного уроку: Від сухих нормативів до свідомого руху

Під час інтерактивних сесій та обговорень учасники зіставили традиційний підхід із вимогами сучасності. Головний висновок спільноти: сучасний урок — це простір безпеки, вибору та внутрішньої мотивації.

1. Людиноцентричність та психологічний комфорт: У центрі уроку стоїть не вчитель зі свистком чи таблиця нормативів, а учень із його індивідуальними потребами та станом здоров'я. Урок має викликати позитивні емоції та щире бажання повернутися до спортивної зали, а не страх публічного сорому або оцінювання за порівнянням з іншими.
2. Автономія та право вибору: Сучасне заняття передбачає, що учень самостійно обирає рівень складності вправ, регулює темп навантаження та обирає комфортний інвентар.
3. Осмисленість руху («Навіщо я це роблю?»): Підлітки мають розуміти практичну користь кожної дії — від зміцнення м'язів спини для тривалої роботи за партою до способів зняття стресу й психоемоційного напруження.
4. Командна підтримка та взаємодопомога: Пріоритетом стає співпраця, вміння працювати в команді та поважати партнерів, а не конкуренція на виснаження.

🛠️ Креативний «апгрейд» класичних вправ: Досвід практиків

Педагоги розробили десятки варіантів модернізації звичайних фізичних вправ, перетворюючи їх на захопливі гейміфіковані челенджі:

• Футбольний «Космічний простір»: Замість монотонного ведення м'яча по прямій лінії учні рухаються хаотично розставленими «астероїдами» (фішками), що розвиває периферійний зір, реальне бачення поля та координацію.
• Баскетбольна концентрація: Під час дриблінгу на місці partner піднімає кольорову картку або показує число, яке учень має назвати, не опускаючи очей на м'яч.
• Інтерактивна «Планка-челендж»: Класична статика замінюється виконанням у парах під музику: діти почергово торкаються долонями одне одного або перекочують м'яч, тренуючи глибокі м'язи-стабілізатори в грі.
• «Кольоровий сектор» у стрибках: Замість заміру рулеткою до сантиметра зона приземлення ділиться на кольорові зони успіху, де кожен змагається зі своїм попереднім результатом, а не з нормативом.
• Квест-естафети та «Біг за вибором»: Сухі естафети модернізуються в квести з паралельним розгадуванням ребусів, а біг на дистанцію замінюється часовими інтервалами у власному темпі з можливістю чергувати біг і ходьбу.

🎯 Проєктна діяльність: «Сам собі тренер»

Учні 9 класу НУШ вчаться бути архітекторами власного здоров'я. На тренінгу вчителі презентували власні авторські навчально-рухові завдання та проєкти:

• Мініпроєкт «Сам собі тренер»: Дослідження власного тіла, вивчення груп м'язів та самостійне складання плану тренувань на 10–15 днів з аналізом результатів.
• «Антистрес-код: 3 хвилини для перезавантаження»: Створення експрес-комплексів вправ для швидкого зняття напруги шиї й спини та відновлення концентрації під час навчання.
• «Ергономіка робочого місця та кінез-пауза»: Аналіз постави за комп'ютером і розробка мінігайдів чи відеоінструкцій для збереження здоров'я під час дистанційного навчання.
• Експрес-тест «Стіна» та «Коректор постави»: Практичні методики самоконтролю правильного положення хребта в повсякденному житті.

💬 Відповідь на виклики сьогодення

Учасники не лише обмінювалися методиками, а й шукали відповіді на гострі виклики сучасної школи: як проводити якісні рухові паузи в укриттях під час повітряних тривог, як подолати синдром «вимкнених камер» та заохотити підлітків до активності під час онлайн-уроків, і як зберегти власний ментальний ресурс та позитив у складні часи.

Курс став не просто навчанням, а потужним імпульсом для натхнення, де кожен учитель повертається до своїх учнів із готовими ідеями, що діють вже сьогодні.

• статистика тренінгів - вашій увазі

 

15.10.2026

SMART FOOD: педагогічне моделювання здорової харчової поведінки

333 учасники, практичні інструменти та інтерактивна робота над формуванням культури здорового харчування!

15 жовтня 2026 року відбулася онлайн-сесія педагогічного моделювання SMART FOOD, яка об’єднала 333 учасників — психолого-педагогічних і медичних працівників закладів освіти різного типу. Захід проведено в межах Всесвітнього дня здорового харчування.

Керівники сесії — Олена Аксьонова, Ірина Мінакова та Ірина Швець — запропонували учасникам практичний формат роботи, спрямований на осмислення складових здорової харчової поведінки та пошук інструментів для їх упровадження в освітню практику.

У центрі уваги була модель SMART FOOD, що охоплює п’ять важливих складових здорової харчової поведінки:

• Баланс — формування збалансованого раціону за допомогою інструмента «Розумна тарілка».
• Харчова грамотність — уміння аналізувати склад продуктів та читати етикетки.
• Усвідомленість — розуміння власних харчових потреб і розрізнення фізіологічного голоду та інших спонукань до споживання їжі.
• Режим — усвідомлення значення регулярності харчування для повсякденного самопочуття й енергійності.
• Ризики — критичне ставлення до сумнівних дієтичних рекомендацій, популярних міфів і потенційно шкідливих харчових практик.

Особливістю сесії стало поєднання змістовної інформації з інтерактивними завданнями. Учасники долучалися до активностей «Шеф-контроль», «Харчовий детектив», «Детектор голоду», «Енергія дня», «Факти проти міфів» та «Де тут злочин». Такий формат давав змогу обговорювати принципи здорового харчування та застосовувати їх для аналізу конкретних ситуацій, харчових продуктів і повсякденних звичок.

Важливим результатом роботи стало акцентування уваги на тому, що культура здорового харчування формується завдяки поєднанню знань, усвідомленого вибору та щоденних практик. А розвиток харчової грамотності фахівців освітньої сфери створює додаткові можливості для підтримки здоров’язбережувального освітнього середовища.

Участь 333 фахівців засвідчила масштаб залучення освітянської та медичної спільноти до обговорення питань здорової харчової поведінки.

SMART FOOD — це крок до більш усвідомленого ставлення до харчування, власного здоров’я та формування культури здорового способу життя в освітньому середовищі.

Вашій увазі:

• Презентація
• Відеозапис заходу
• Світлини на згадку 
• Педагогічне моделювання

Нова фізична культура в 7-8 класах: тренінг завершено

П’ять днів. Десять педагогів. І багато нових поглядів на урок фізичної культури.

21–25 вересня 2026 року тривав тренінг «Нова фізична культура в новій українській школі: 7–8 класи».

П’ять днів ми говорили про те, що сьогодні урок фізичної культури — це значно більше, ніж вправи, нормативи та секундомір.

Говорили про зворотний дизайн, компетентнісний потенціал предмета, навчальний поступ, поєднання модулів, формувальне оцінювання та про те, як планувати урок так, щоб у ньому було місце для кожної дитини.

Але найцінніше те, що наприкінці тренінгу ці ідеї вже звучали мовою самих педагогів.

• «Важливо, щоб кожна дитина була залучена, відчувала власний прогрес і отримувала задоволення від руху».
• «Фізична культура — це компетентнісний простір для розвитку особистості».
• «Усі учні мають виконувати одну й ту саму вправу однаково» — від цього стереотипу теж настав час відмовлятися.

І, мабуть, саме це стало одним із головних результатів нашої спільної роботи.

Ми не просто формулювали компетентнісні результати за формулою «Дія + Якість + Контекст». Ми шукали, як перетворити її на реальний інструмент планування уроку.

Не просто говорили про обмежений простір — придумували вправи, які можна провести в класі, укритті чи вдома.

Не просто обговорювали модульність — шукали ті самі «містки», які допомагають поєднати різні види рухової діяльності без штучного «рухового вінегрету».

І не просто говорили про сучасну фізичну культуру — перевіряли ідеї на практиці.

Особливо приємно, що учасники відзначили саме практичність тренінгу, роботу з конкретними педагогічними ситуаціями, обмін досвідом і відсутність сухої теорії.

А ще — залишили нам запити на майбутнє: більше рішень для дистанційного навчання, роботи в обмеженому просторі, більше сучасних ігор, готових компетентнісних завдань та способів адаптації вправ для учнів із різним рівнем фізичної підготовленості.

Це означає, що розмова не завершилася разом із останнім днем тренінгу.

Вона тільки переходить у шкільні спортивні зали, класи, укриття, онлайн-уроки та щоденну практику вчителя.

Дякую нашим 10 випускникам за відкритість, професійність, запитання, власні ідеї та готовність переглядати звичне.

Бо сучасна фізична культура починається не з нової вправи. Вона починається з нового погляду на дитину, її можливості, її рух і її особистий поступ.

До нових зустрічей! 💙💛 Тренер — Олена АКСЬОНОВА.

Вашій увазі:

• світлини - для історії;
• FEEDBACK - подумати.

Нова фізична культура в 5-6 класах: тренінг завершено

 

14–18 вересня 2026 року відбувся тренінг «Нова фізична культура в новій українській школі: 5–6 класи».

Цього разу нас було лише четверо. Але іноді саме невелика команда дозволяє зануритися в роботу особливо глибоко: більше говорити, більше пробувати, ставити незручні запитання, шукати власні рішення і не залишати жодної хорошої ідеї «на потім».

П’ять днів ми разом шукали відповідь на просте, але дуже важливе запитання: якою має бути фізична культура, щоб дитина після школи хотіла, могла й уміла використовувати рух для повноцінного життя? І поступово звичний урок починав виглядати по-іншому:

• не просто «зробіть 10 вправ», а — оберіть рівень, спробуйте, дослідіть, взаємодійте, створіть власне рішення.
• не просто оцінка за кількість повторень, швидкість чи результат, а увага до якості виконання, особистого прогресу, самоконтролю та здатності учня аналізувати власний рух.

Саме такий перехід від традиційної моделі до сучасної логіки НУШ став одним із центральних акцентів тренінгу. Ми створювали власні рухові завдання, комбінували рухи, змінювали умови, шукали різні способи виконання однієї мети. Досліджували, як цифрові інструменти, гейміфікація, STEAM, Bodymind, міжпредметна інтеграція можуть перестати бути просто модними словами й перетворитися на реальні інструменти вчителя.

Окремо багато працювали з інклюзією, зокрема з питанням: чи справді кожна дитина бере участь, взаємодіє, має можливість зробити внесок у спільний результат і відчути власний успіх? Бо сучасний учитель не шукає спосіб підлаштувати дитину під вправу. Він шукає спосіб адаптувати вправу до дитини, залишаючи спільною освітню мету.

А ще говорили про те, про що іноді забуваємо, коли дуже хочемо бути хорошими вчителями, — про самого вчителя:

• про професійну витривалість;
• про ресурс;
• про сигнали власного тіла;
• про вміння вчасно зупинитися, відновитися і не перетворити любов до професії на постійне виснаження.

Тому «нова фізична культура» в нашому тренінгу виявилася не лише про те, як змінити урок. Вона — про те, як змінити досвід дитини на уроці і водночас зберегти самого вчителя.

Фінальним акордом стала залікова робота «Мій урок Нової фізичної культури» — своєрідна збірка практичних рішень: рухова активність, STEAM або міжпредметна інтеграція, інклюзивна адаптація, цифровий інструмент, формувальне оцінювання, безпека та педагогічна рефлексія. І ось тепер ці ідеї вирушають далі — у справжні уроки 5–6 класів.

Дякую нашим чотирьом учасникам за довіру, відкритість, професійний діалог і готовність не просто говорити про зміни, а пробувати створювати їх власноруч. Бо нова фізична культура починається не з нового інвентарю. Вона починається з нового погляду: на рух; на дитину; на урок. І на самого себе.

Тренер — Олена Аксьонова 💙💛

• світлини - для історії

WELL-клас

10 вересня 2026 року в межах Міжнародного тижня освіти дорослих 154 психолого-педагогічних працівника із різних регіонів України долучилися до онлайн-хакатону «Модель WELL-класу: створюємо здоров’язбережувальний освітній простір». Учасники аналізували освітнє середовище, генерували практичні рішення та спільно визначали характеристики класу, у якому добре всім.

WELL-клас: від концепції до практичних рішень

• У центрі хакатону — модель WELL-класу, що розглядає здоров’язбережувальне освітнє середовище через чотири взаємопов’язані виміри:
• W — WELL-BEING — добробут. Мені тут психологічно добре.
• E — ENVIRONMENT — середовище. Мені тут безпечно.
• L — LEARNING — навчання. Тут можна навчатися без надмірного виснаження.
• L — LIFE RESILIENCE — життєстійкість. Я знаю, як діяти, коли стає складно.

Такий підхід дозволяє розглядати здоров’язбереження не як окремий напрям роботи, а як систему умов, що підтримують фізичний і психологічний добробут, безпеку, ефективне навчання та здатність долати складні життєві ситуації.

Практична частина хакатону передбачала роботу з WELL-сканером — інструментом для аналізу освітнього простору за ключовими параметрами добробуту, безпеки, навчального навантаження, рухової активності та життєстійкості.

Учасники також визначали характеристики WELL-класу, генерували власні ідеї та оцінювали запропоновані рішення за критеріями здоров’язбережувальної цінності, реалістичності, креативності та стійкості.

Здоров’язбереження в українських реаліях

Особливого значення набув розгляд WELL-моделі в умовах сучасних викликів. Освітнє середовище має бути не лише комфортним і безпечним, а й стійким до змін, кризових ситуацій та невизначеності.

Саме тому серед ключових орієнтирів WELL-класу — безпека, психологічна стійкість, можливість відновлення, гнучкість освітнього процесу та готовність діяти в різних умовах.

Важливо, що під час хакатону учасники не отримували готової універсальної моделі. Навпаки — вони аналізували власний досвід і проєктували рішення, які можуть бути реалізовані саме в їхніх освітніх закладах.

Професійний діалог і спільне проєктування

Робота була спрямована не лише на ознайомлення з WELL-підходом, а й на розвиток професійних компетентностей педагогів: здоров’язбережувальної, емоційно-етичної, інформаційно-цифрової, проєктувальної, а також компетентності педагогічного партнерства.

Онлайн-формат дав можливість об’єднати педагогів із різних куточків України, створивши простір для обміну досвідом, генерування ідей та спільного професійного пошуку.

Спікерами онлайн-хакатону були Олена АКСЬОНОВА, Ірина МІНАКОВА та Ірина ШВЕЦЬ.

Вашій увазі:

• відеозапис івенту
• робоча презентація
• спільна презентація

Воркшоп про позитивне здоров'я

26.08.2026

26 серпня 2026 року в межах Серпневих студій відбувся воркшоп «Методика формування позитивного здоров’я дітей і підлітків на уроках фізичної культури», присвячений переосмисленню рухової діяльності як простору, у якому формується не лише фізичне, а й психоемоційне та соціальне благополуччя дитини.

Як проходив воркшоп

Учасники не залишалися пасивними слухачами — вони досліджували власний досвід безпосередньо через рух. Під час практичних завдань педагоги виконували, змінювали й порівнювали звичні рухові вправи, спостерігаючи, як зміна умов, темпу, способу виконання чи взаємодії впливає на досвід людини.

Одним із центральних акцентів воркшопу стала зміна педагогічного фокусу: від «правильного виконання вправи»  до того, що переживає дитина під час рухової діяльності.

Ключові ідеї

Під час воркшопу учасники працювали з ідеєю позитивного здоров’я як багатовимірного явища. У центрі уваги були:

• фізичне благополуччя;
• психоемоційне благополуччя;
• соціальне благополуччя;
• когнітивно-усвідомлене ставлення до здоров’я;
• самооцінка та почуття компетентності;
• резильєнтність;
• мотивація до рухової активності;
• інклюзивна включеність.

Особливу увагу приділено інклюзивній включеності. Її було представлено  якість середовища, у якому дитина може діяти, має право брати участь, отримує повагу та необхідну підтримку.

Важливий педагогічний орієнтир воркшопу — змінювати умови так, щоб вправа працювала на позитивне здоров’я, а не просто вимагати від дитини виконати її за єдиним заданим алгоритмом.

Практичні вправи

Під час практикуму педагоги випробували різні способи збагачення рухового досвіду: змінювали параметри ходьби та бігу, використовували геометричні маршрути, змінювали положення тіла, працювали із заплющеними очима, регулювали дихання, виконували «фізкультурні викрутаси», «словорухи», «порційний рух» та «рухову рулетку».

Окремий практичний блок було присвячено «інклюзивному редактору». Учасники аналізували звичайну інструкцію педагога та шукали, що в ній може обмежувати доступність, участь, повагу до гідності або необхідну підтримку дитини.

Альтернативна інструкція вже передбачала можливість обрати місце старту, спосіб руху та власний темп, отримати додатковий час або підтримку, а також завершити завдання й підтримати інших учасників.

Що отримали учасники

Учасники отримали  інструмент педагогічного аналізу власної практики.

Відтепер звичне завдання можна розглядати через запитання: Чи доступне воно дитині? Чи збережено її повагу та гідність? Чи залишається вона активним учасником? Чи отримує необхідну підтримку?

Такий підхід допомагає педагогу побачити за вправою  дитину, її досвід, емоції, можливості, потреби та бажання продовжувати рухатися.

Завершальний акцент

Воркшоп став простором професійного переосмислення: одна й та сама вправа може створювати зовсім різний досвід для різних дітей. Тому завдання педагога —  створити такі умови, у яких кожна дитина матиме можливість залишатися в діяльності, відчувати власну спроможність, взаємодіяти з іншими та отримувати позитивний досвід.

Адже, як підкреслювалося під час воркшопу, вісім зон педагогічної уваги — це вісім напрямів, через які педагог може побачити досвід дитини.

Саме з такого погляду рухова діяльність перетворюється з набору вправ на простір формування позитивного здоров’я, включеності та життєстійкості дітей і підлітків.

У воркшопі брали участь 124 педагога із закладів освіти різного типу.

Керівник воркшопу - Олена АКСЬОНОВА.

Вашій увазі:

• відеозапис
• презентація

Урок без поразок: методи, які працюють

11.06.2026

11 червня 2026 року відбувся практичний воркшоп для вчителів фізичної культури закладів освіти Запорізької області «Урок без поразок: методи, які працюють», присвячений сучасним підходам до організації уроків фізичної культури в контексті Нової української школи.

У центрі уваги учасників була технологія «Фізкультура без поразок» – педагогічний підхід, що допомагає створювати безпечне освітнє середовище, підтримувати мотивацію учнів, розвивати соціальний інтелект, формувати командність та забезпечувати досвід успіху для кожної дитини.

Під час воркшопу педагоги ознайомилися з теоретичними засадами технології, прожили її елементи у ролі учнів. Учасники досліджували поняття успіху на уроці фізичної культури, аналізували «точки поразки» учнів і вчителів, шукали шляхи створення ситуацій досяжності та підтримки, виконували інтерактивні завдання, спрямовані на розвиток соціального інтелекту, емпатії, самосвідомості та партнерської взаємодії.

Особливу зацікавленість викликали практичні вправи «Маршрут досяжності», «Позасекундоміром», «Код руху», а також командна робота над створенням власних моделей уроків за принципами технології. Працюючи в групах, учасники конструювали уроки, у яких важливими є не лише результат і норматив, а й право на помилку, індивідуальний темп розвитку, підтримка однокласників та особистий прогрес кожного учня.

У ході професійного діалогу педагоги обговорили особливості сучасних підлітків, роль учителя як організатора безпечного освітнього середовища, а також можливості впровадження циклів уроків та тематичних івентів, що сприяють формуванню позитивного ставлення до рухової активності.

Воркшоп став майданчиком для професійного обміну, спільного пошуку ефективних рішень та переосмислення традиційних підходів до викладання фізичної культури. Атмосфера відкритості, активна взаємодія та готовність до педагогічних змін ще раз підтвердили: сучасний урок фізичної культури може бути простором, де кожна дитина відчуває себе успішною, значущою та прийнятою.

Рухайся. Вчись. Співпереживай. Розвивайся. Саме ці цінності стали лейтмотивом зустрічі та дороговказом для подальшого впровадження технології «Фізкультура без поразок» у закладах освіти Запорізької області.

Керівник воркшопу - Олена АКСЬОНОВА.

Організацію практичної частини воркшопу забезпечувала Ірина ШВЕЦЬ, яка долучилася до підготовки спортивної локації, проведення жеребкування для формування робочих груп, а також здійснювала фото- та відеофіксацію заходу. Завдяки злагодженій командній роботі вдалося створити комфортні умови для активної взаємодії та продуктивної роботи учасників.

Вашій увазі - світлини на згадку.

Новий випуск науково-методичного дайджесту

 

Шановні колеги!

Сучасна дитина приходить у заклад дошкільної освіти з природною потребою рухатися, досліджувати, взаємодіяти зі світом через дію. Саме тому фізична культура сьогодні — це про створення умов, у яких кожна дитина відчує радість руху, впевненість у власних можливостях і досвід успіху.

Нова українська школа змінює оптику нашої професійної діяльності:

• у центрі освітнього процесу -дитина;
• важливий не результат за зразком, а індивідуальний поступ;
• цінується не інструкція, а спільне відкриття.

Це потребує від педагога нової ролі - фасилітатора рухового розвитку, організатора середовища, партнера в активній діяльності дитини.

Сучасне фізкультурне заняття - це:

🔹 мінімум часу на пояснення — максимум часу на рух

🔹 свобода вибору способу дії

🔹 інтеграція з грою, мовленням, пізнанням

🔹 підтримка, а не оцінювання

🔹 ситуація успіху для кожного.

Не йдеться про повну відмову від методичного досвіду, напрацьованого роками. Йдеться про його переосмислення відповідно до потреб сучасної дитини та нових освітніх орієнтирів.

Запропоновані в дайджесті матеріали покликані стати для вас:

✔ джерелом наукового обґрунтування змін;

✔ навігатором сучасних підходів;

✔ простором професійного натхнення.

Нехай рухова діяльність у вашій групі буде частиною щасливого й активного дитинства, щоденною, різноманітною, радісною.

Черговий номер науково-методичного дайджесту присвячений новій фізичній культурі в сучасному закладі дошкільної освіти. 

Добірка матеріалів розподілена за такими рубриками:

• Філософія руху
• Фізична грамотність дошкільника
• Інтегроване фізкультурне заняття
• Фрейморк 5Е
• Сучасні моделі фізкультурного заняття
• Дослідницькі методи навчання
• Середовище, що спонукає до руху

💆Долучайтеся до дослідження!

👉Інші випуски дайджесту на цій сторінці.

КПК учителів ФК: 16-25.03.2026

 

🎓 Успішне завершення курсів підвищення кваліфікації: ще декілька кроків до професійного зростання!

Професійний розвиток — це завжди рух уперед, нові можливості та впевненість у власних силах 💡

З радістю повідомляємо про успішне завершення курсів підвищення кваліфікації (16-25.03.2026), які цього разу об’єднали мотивованих учителів фізичної культури закладів освіти усіх типів, готових вдосконалювати свої знання, опановувати сучасні цифрові інструменти та підвищувати власну професійну компетентність.

✅ 26 учасників успішно виконали навчальну програму, опрацювали всі тематичні модулі, виконали практичні завдання та підтвердили свої результати під час виконання залікових робіт і участі в онлайн-випробуваннях.

Програма курсів була орієнтована на актуальні вимоги сучасного професійного середовища та включала:

🔹 використання сучасних цифрових сервісів у професійній діяльності;
🔹 роботу з нормативним і  програмним забезпеченням;
🔹 удосконалення практичних навичок;
🔹 оновлення фахових компетентностей відповідно до сучасних освітніх і виробничих викликів.

Навчання стало не лише джерелом нових знань, а й платформою для обміну досвідом, професійного спілкування та розвитку нових ідей 🚀

📚 Підвищення кваліфікації — це інвестиція, яка завжди працює на майбутнє.

Світлини - на згадку.

Тренінг "Нова фізична культура в НУШ: початкова школа"

Завершено тренінг «Нова фізична культура в НУШ: початкова школа»

В термін 02-06.03.2026 тривав тренінг «Нова фізична культура в НУШ: початкова школа». Тренінг спрямований на професійну підтримку та розвиток учителів фізичної культури, які працюють з учнями початкових класів.

Мета програми

• підготовити педагогів до ефективної, безпечної, інноваційної та гнучкої організації процесу фізичного виховання в умовах Нової української школи та кризового середовища, зокрема в умовах воєнного стану.

Програма була спрямована на:

• розвиток сучасної методичної компетентності вчителів;
• опанування цифрових інструментів у викладанні фізичної культури;
• впровадження педагогіки партнерства;
• формування стресостійких підходів до організації освітнього процесу.

Структура освітньої програми

Тренінг складався з трьох змістових модулів та шести тематичних блоків.

Модуль 1. Сучасні засади фізичної культури в НУШ: цінності, підходи, базові вимоги

Учасники ознайомилися з сучасними підходами до організації уроків фізичної культури в початковій школі, принципами безпечного та інклюзивного освітнього середовища, а також з новими методичними орієнтирами НУШ.

Модуль 2. Цифрові інструменти та інноваційні методики у фізичній культурі початкової школи

Педагоги опанували сучасні формати навчання, інтерактивні сервіси та методики організації рухової активності дітей у різних форматах навчання, зокрема дистанційному та змішаному.

Модуль 3. Оцінювання, професійний розвиток і стійкість учителя в умовах війни

Особливу увагу приділено формуванню професійної стійкості вчителя, сучасним підходам до оцінювання навчальних досягнень учнів та побудові власної траєкторії професійного розвитку.

Формати участі

Програма поєднувала синхронну та асинхронну взаємодію.

 Синхронний формат

• проведено 5 тематичних вебінарів з активною участю педагогів.

 Асинхронний формат

учасники виконали:

• два онлайн-тести

1. «Безпечне та інклюзивне освітнє середовище»
2. «Нова фізкультура дистанційно — на відмінно»

• інтерактивну вікторину на платформі Kahoot.

Підсумкове завдання

Фінальним етапом навчання стало виконання залікової роботи «Модель уроку: параметричний практикум», у межах якої вчителі створювали власну сучасну модель уроку фізичної культури.

Результати навчання

Тренінг успішно завершили 29 учасників, які якісно виконали всі програмні вимоги.

 Загальний підсумковий показник успішності — 91,7 %.

Відгуки учасників

Рефлексія педагогів засвідчила високий рівень практичної цінності програми. Учасники особливо відзначили новизну та ефективність таких підходів, як:

• радарна модель сучасного уроку фізичної культури;
• параметричний практикум як інструмент конструювання уроку;
• сучасні підходи до організації рухової активності учнів;
• можливості використання цифрових інструментів у фізичній культурі.

У своїх відгуках педагоги підкреслювали, що отримані знання допомогли систематизувати власний досвід, осучаснити уроки та по-новому поглянути на організацію фізичного виховання дітей.

Професійна спільнота, що зростає

Завершення тренінгу — це  початок нової професійної траєкторії для вчителів, які прагнуть робити уроки фізичної культури сучасними, безпечними та цікавими для молодших школярів.

Щиро дякуємо учасникам за активність, професіоналізм і готовність впроваджувати інновації в освітню практику.

Вашій увазі:

• світлини для історії;
• FEED BACK від учасників тренінгу;
• інші тренінги.

Куратор групи – Олена АКСЬОНОВА.

КПК: інструктори ЛФК

 

Відбулися курси підвищення кваліфікації інструкторів з лікувальної фізичної культури інклюзивно-ресурсних центрів, закладів освіти всіх типів. Термін Курсів - 02-11.02.2026. Навчалися за програмою 45 академічних годин і успішно її виконали 5 фахівців.

В межах програми Курсів учасники:

• опанували п'ять тематичних Модулів за актуальними питаннями адаптивної фізичної культури, ЛФК і реабілітації;
• виконали п'ять залікових робіт за підсумками кожного Модуля;
• взяли участь у випробуваннях на платформах KAHOOT! і PLICKERS;
• впевнилися в ґрунтовності своїх знань під час проходження інтерактивних вправ і тестів.

Загальний підсумковий бал успішності складає 86%.

Вашій увазі:

• карта активності учасників групи;
• фотоальбом учасників групи;
• сторінка на сайті "Курси".

КПК: вихователі та інструктори з фізичної культури ЗДО

В термін 02-11.02.2026 відбулися курси підвищення кваліфікації вихователів та інструкторів з фізичної культури ЗДО. Цього разу педагоги навчалися за освітньою програмою на 45 академічних годин. 

В межах Програми Курсів учасники:

• опанували п'ять  Модулів за актуальною тематикою теорії та методики фізичного виховання дітей дошкільного віку;
• виконали п'ять залікових робіт;
• успішно пройшли випробування у форматі синхронного та асинхронного режиму взаємодії з використанням онлайн-платформ KAHOOT! та  PLICKERS;
• спробували міць своїх знань під час виконання двох інтерактивних уроків на платформі Курсів.

Успішно завершили Курси 16 педагогів. Загальний підсумковий бал успішності складає 89,60%.

Вашій увазі:

• карта активності учасників групи;
• фотоальбом учасників групи;
• фідбек "Рух, що залишився".  

Куратор Курсів - Олена АКСЬОНОВА.

Завітайте до сторінки "Курси".